Продовжуємо говорити про історію Батьківщини та її громадян

Сьогодні будемо говорити не про людину в історії, а про історію міста Києва, а точніше її частинки. Сьогодні поговоримо про Європейську площу. Чи це нова її назва? Чи остання? А от і ні.

Місцевість, де розташована площа, в XVII столітті називалася Євсейковою долиною.

З XIX століття це місце відоме під назвою Кінна площа, оскільки тут влаштовувалися кінні ярмарки. Власне площа сформувалася тут на початку XIX століття при дорозі, що сполучала Поділ та Печерськ.

На місці, де нині стоїть палац мистецтв «Український дім», у 1801—1806 роках було споруджено будівлю першого Міського театру, після чого площу почали іменувати Театральною. Приблизно в той самий час прилеглі ділянки були нарізані під приватну забудову.

Також було покращено транспортне сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Європейську площу) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, вулиці Михайла Грушевського. Інша вулиця, Хрещатицька, вела у бік сіл в заплаві річки Либідь.

В середині XIX століття площа мала досить привабливий вигляд. У її центрі в 1840-х роках було споруджено фонтан, прозваний у народі «Іваном» на честь цивільного губернатора Києва Івана Фундуклея, який ініціював його побудову. Над площею на пагорбі з північного боку вже височів Олександрівський костел.

У 1851 році будівлю театру розібрали як аварійну, а замість театру було збудовано готель «Європа». З побудовою готелю площа також змінила назву на Європейську.

Але це напівофіційне ім'я проіснувало недовго: у 1869 році площа дістала назву Царська на честь російського імператора Олександра ІІ. На площі планувалося спорудити каплицю в пам'ять про врятування імператора Олександра ІІ, на якого 1866 року було вчинено невдалий замах.

До кінця XIX століття на площі з'явилися дві значні будівлі — Купецьке зібрання (зараз на місці цієї будівлі Національна філармонія України) та будинок Слов’янського. Поруч було збудовано дерев'яний павільйончик, навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту.

Європейська площа відома також тим, що саме тут у 1892 році вперше почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична трамвайна лінія проіснувала тут 85 років. У 1977 році вона була розібрана.

1910 року біля Європейської площі, на початку вулиці Михайла Грушевського збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. Наступного року в ознаменування 50-річчя скасування кріпацтва на Європейській площі, праворуч від Купецького зібрання, встановлено пам'ятник імператору Олександру ІІ із скульптурними групами по боках роботи італійського зодчого Етторе Ксіменеса, знесений більшовиками вже через 8 років, у 1919 році. Фонтан «Іван» було перенесено та замінено іншим, з клумбою навколо нього. В перші роки радянської влади будинок Купецького зібрання перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв».

У березні 1919 року більшовики надали площі назву площа III Інтернаціоналу, на честь Комуністичного інтернаціоналу.

На світлинах центр площі мав округлу форму, там росли квіти, а далі на трикутнику «спиною» до тогочасного Музею українського мистецтва на вул. Кірова (нині Грушевського) приблизно 1938 р. був встановлений трофейний британський танк Mk IV, який зник під час окупації. Перед стадіоном стояв гіпсовий пам'ятник Сталіну, який був зображений по пояс на трибуні.

Під час окупації Києва німцями у другій світовій війні у 1941—1943 роках площу планувалося перейменувати на честь Адольфа Гітлера. В центрі площі знаходилися численні вказівники напрямків.

Під час вибухів та пожежі на Хрещатику наприкінці вересня 1941 року будинок Слов’янського був знищений. На його місці в 1960-х роках споруджено готель «Дніпро».

Свого сучасного вигляду площа набула після війни. В 1944 році вона набула назву площа Сталіна. Невдовзі на місці зруйнованого пам'ятника Олександру II було споруджено тимчасовий пам'ятник Сталіну, демонтований наприкінці 1950-х років, після XX з'їзду КПРС.

У 1961 році отримала назву площа Ленінського Комсомолу. У 1970-х роках було зруйновано колишній готель «Європейський» та понівечено схил Володимирської гірки, щоб на цьому місці звести приміщення для музею В. І. Леніна. Тепер в цій споруді розміщується палац мистецтв «Український дім».

З 1996 року площа має сучасну назву, на честь готелю «Європа». Тут проходили політичні демонстрації, протести, мітинги. Тепер вона є одним із культурно-історичних центрів міста. Тут розміщені: Український дім, де регулярно проходять різноманітні виставки, готель «Дніпро», Національна філармонія України, дитячий ляльковий театр, Національна парламентська бібліотека України, центральний офіс УНІАН.

Переходьте на наш Фейсбук чи інстаграм. Там багато цікавих ілюстрацій до цієї статті