З днем міста, Києве!

Ось приклад щирого, зворушливого допису до Дня Києва з урахуванням війни та постійних обстрілів:
З Днем Києва, рідний мій! 💙💛
Сьогодні ти прокидаєшся не під звуки фанфар, а під гуркіт тривог. Але навіть у диму й темряві ти залишаєшся світлим і нескореним.
Місто, що пам’ятає століття, тримає удари щодня.
Місто, яке дихає свободою, навіть коли не вистачає повітря.
Місто, де замість салютів — вибухи, а замість святкового концерту — молитви за життя.
Але ми не здаємося. Ми працюємо, воюємо, любимо, мріємо.
Твої вулиці — це шрами й слава. Твої мости — символи витримки.
Твоя душа — в кожному, хто залишився, щоб берегти тебе.
Києве, дякую тобі за силу. За натхнення. За те, що вчиш нас триматися.
Ми обов’язково святкуватимемо гучно. І мирно. І вільно. Але після Перемоги.
Слава Києву! Слава Україні! Слава ЗСУ!